Молоді науковці та бізнес: надихаючі історії успіху

07.03.2019
Posted in Новини
07.03.2019 ЦІСМА

Молоді науковці та бізнес: надихаючі історії успіху

за матеріалами IV просвітницької зустрічі «Молоді науковці та бізнес: надихаючі історії успіху»

Відомий своїми винаходами у сферах електрики, магнетизму та електротехніки американський вчений, інноватор та бізнесмен сербського походження Нікола Тесла у липні 1884 року прибув до Нью-Йорка та влаштувався на роботу в компанію іншого інноватора Томаса Едісона (Edison Machine Works) інженером з ремонту електродвигунів і генераторів постійного струму.

Навесні 1885 року Едісон пообіцяв Теслі 50 тисяч доларів (еквівалентно 1 млн сучасних доларів), за конструктивне поліпшення електричних машини постійного струму, придумані Едісоном. Нікола представив 24 різновиди машини і отримав схвалення своєї роботи від замовника. Однак у відповідь на питання про винагороду Едісон сказав, що емігрант поки погано розуміє американський гумор. Ображений Тесла негайно звільнився.

Дізнавшись про його звільнення, група електротехніків запропонувала Ніколі організувати свою компанію, пов’язану з питаннями електричного освітлення. Через рік проект був готовий. Але знову замість грошей, підприємці запропонували винахіднику частину акцій компанії, створеної для експлуатації нової лампи. Такий варіант не влаштував винахідника і Тесла покинув і цю команду. У відповідь колишні партнери намагалися обмовити і зганьбити інженера-емігранта.

З осені 1886 до весни наступного року молодий винахідник змушений був перебиватися на підсобних роботах. Він займався риттям канав, «спав, де доведеться, і їв, що знайде». Саме в цей період він подружився з перебуваючим у подібному ж становищі інженером Брауном, який зміг умовити кількох своїх знайомих надати невелику фінансову підтримку Теслі, що дало йому можливість створити у квітні 1887 «Тесла арк лайт компані». Уже у липні 1888 року відомий американський промисловець Джордж Вестінгауз викупив у Тесли понад 40 патентів, заплативши в середньому по 25 тисяч доларів за кожен. Так Тесла отримав гроші на подальшу реалізацію наступних бізнес-ідей. Незважаючи на велику кількість патентів вчений та підприємець пішов з життя маючи борги.

Виходячи із пануючих цінностей, й не лише українського суспільства, «кейс» Ніколи Тесли навряд чи вважатиметься успішним і буде наводиться як приклад для молодих вчених на тренінгах та семінарах. А якщо навіть й так, то навряд чи історія такого успіху буде вважатися надихаючою. Швидше за все у якості прикладу будуть говорити про головного ідейного натхненника компанії Тесла Ілона Маска. В цивілізованому світі для успіху уже не потрібно шукати наукових партнерів на підсобних роботах.

Який шлях доводиться торувати українським науковцям у ХХІ столітті, як досягнути успіху в Україні молодому вченому, де знайти фінансові ресурси для реалізації своїх проектів, наскільки патенти захищають інтелектуальну власність, що хвилює сучасних інноваторів та студентів університетів, яка роль Міністерства освіти та науки (МОН) для науковців в умовах ринкової економіки, як має трансформуватися сучасний професор державного вищого навчального закладу, про це та багато інше йшлося на ІV-ій просвітницькій зустрічі «Молоді науковці та бізнес: надихаючі історії успіху», який відбувся 21 лютого у Київському національному економічному університеті (КНЕУ). Захід організований Громадською Спілкою «Центр інновацій «Сходи в Майбутнє» (ЦІСМА) в рамках започаткованого власного навчально-просвітницького циклу «Від ідеї – до дії». Зустріч модерував співавтор та співведучий науково-популярної програми «Академія наук» на Радіо НВ Дмитро Сімонов.

Відкриваючи захід голова ЦІСМА Ігор Найда відзначив, що метою діяльності організації є надання можливості молодим науковцям у сфері охорони здоров’я та біотехнологій, які досягли успіху в комерціалізації розробок, надихнути своїх колег на втілення ідей та реалізацію успішного партнерства із бізнесом. Користуючись нагодою на початку зустрічі пан Найда вручив  Подяки доповідачам установчої сесії Біотех-Платформи «ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО», яка відбулася 8 -9 лютого 2019 р. члену правління української асоціації досконалості і якості Тарасу Калиті,  науковій співробітниці відділу симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМНУ к.м.н. Олені Торбас та д.е.н., професор кафедри міжнародної економіки КНЕУ Денису Ільницькому. Подяки також були вручені партнерам, які відіграли важливу роль у започаткуванні Біотех-Платформи керівнику експертної групи з питань комунікацій та стратегічного планування директорату інновацій та трансферу технологій МОН Віталію Чернюку, генеральному директору директорату інновацій та трансферу технологій МОН Дар’ї Чайці, заступнику Міністра освіти і науки Максиму Стрісі.

Першою учасницею, яка представила свою історію успіху була Тетяна Яценко — к.б.н., науковий співробітник відділу хімії та біохімії ферментів, голова Ради молодих вчених Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Група молодих вчених цього інституту у складі п’яти чоловік організувала проект «Біосенс», який розробив швидкий метод діагностики мікотоксинів у продуктах харчування. Проект «Біосенс» отримав підтримку від ЄБРР на перший етап промислової реалізації. Зацікавленість зарубіжних суб’єктів пояснюється щорічною утилізацією близько 1 млрд тон зерна через зараження  мікотоксинами.

Дмитро Бідюк — к.т.н., доцент кафедри технології харчування Сумського національного аграрного університету (СумНАУ), завідувач науково-дослідною лабораторією інноваційних технологій харчової продукції представив проект «Біопак», відомий широкому загалу завдяки кільком телевізійним сюжетам. Йдеться про упаковку для харчової продукції (пакети), одноразовий посуд та інші вироби, котрі швидко та безпечно розкладається у ґрунті. Цей винахід цілком спроможний розв’язати проблему пластикового забруднення довкілля.

У створені нової упаковки Дмитру допомагали студенти в рамках їх наукових робіт: «Ми розробляли пакети та одноразовий посуд і пройшли довгий та складний шлях. Ми презентували свою роботу на різних майданчиках в Україні та за її межами (Швеція, Данія), що дало нам можливість отримати грант і провести наші перші виробничі випробування на промисловому обладнані. До кінця цього року ми плануємо почати випускати різні пакети. Зараз ми знаходимося на етапі відкриття виробництва в Україні».

Інноваційна розробка к.м.н., наукового співробітника відділу симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМНУ кмн. Олени Торбас стосувалася визначення центрального тиску в аорті, за допомогою традиційної манжети, яка накладається на звичне місце – плече. Метод базується на реєстрації пульсової хвилі на будь-якій з периферійних артерій. Ця реєстрація за допомогою математичних розрахунків моделює сигнал та пульсову хвилю в аорті. «Манжета з приладом приєднується до приладу за допомогою «блутуз» технологій. Вимірювання тиску не вимагає стану спокою, що дозволяє вільно пересуватись та виконувати роботу» – підсумувала доповідачка.

Головним питанням вечора, яке проходило червоною стрічкою через усю зустріч було питання фінансового забезпечення науково-дослідницької діяльності. Першим з цього приводу висловились представники МОН та КНЕУ.

Керівник експертної групи з питань комунікацій та стратегічного планування директорату інновацій та трансферу технологій МОН Віталій Чернюк повідомив, що МОН ця проблема відома і воно бачать її вирішення через створення механізмів комерціалізації наукових напрацювань університетів. Окрім того, МОН намагається пояснити, що університет має випускати не тільки фахівців з відповідними знаннями, а й креативних фахівців, які можуть створювати свої власні проекти, власний бізнес і розвивати його, залучати під це інвестиції. Для цього МОН зініціювало всеукраїнський фестиваль інновацій, який проводиться щороку. Журі, яке оцінює проекти складається суто з представників бізнесу.

Доктор економічних наук, професор, проректор з наукової роботи, директор інституту вищої освіти КНЕУ Лариса Антонюк повідомила, що їх навчальний заклад започаткував новий креативний проект, який буде розвивати академічне підприємництво у нашій державі. Окрім того, університети повинні стати підприємницькими закладами, а професор має бути у трьох іпостасях: науковець, викладач та підприємець.

Цікавий аспект проблеми фінансування візуалізував Дмитро Бідюк, який відзначив, що зацікавленість бізнесу залежить від прикладного характеру наукової діяльності. Але бізнес бачить не лише короткі перспективи і не готовий фінансувати фундаментальні науку, також він більше орієнтований на профіт, який не завжди співпадає з загальним суспільним інтересом. Наприклад, бізнес готовий фінансувати виробництво смачної їжі, але при цьому абсолютно ігнорує її некорисність. Натомість науковець завжди має зважати на такі моменти, оскільки вчений не є лише бізнесменом.

Водночас Тетяна Яценко підкреслила, що люди які роблять дослідження не завжди бачать кінцеву ціль. До того ж сам інститут не займається впровадженнями, хоча такі впровадження є. Її думку підтримала Олена Торбас, яка відзначила, що існує проблема: науковців не готують для того, як промотувати свій продукт. Одна з ідей створення тієї ж Біотех-платформи це навчитися показати себе і продемонструвати винахід.

Абсолютно природним було запитання щодо можливості та доцільності відбрунькування від науково-дослідних інститутів бізнес проектів. Його артикулювала пані Тетяна Яценко. Відповідаючи на нього чиновник МОН Віталій Чернюк повідомив, що колись була прийнята заборона на створення таких компаній при дослідних інститутах, а в університетах поки що не всі розуміють що таке економічне підприємництво. Тому МОН напрацював законодавчу базу, яка буде сприяти розвитку академічного підприємництва. Науковці не завжди повинні ставати бізнесменами. На думку представника МОН краще, коли вони виконують функцію технічних консультантів. Наукові установи за новим законом зможуть створювати інноваційні структури. Заохочення передбачається як закладу так і автору.

Загалом учасники дискусії прийшли до висновку, що гранти залишаються одним із основних джерел фінансування науково-дослідницької діяльності на даному етапі. І це дуже важливий інструмент, який з’явився не так давно.

Корисними для молодих науковців були історії співпраці з бізнесом, які чимось нагадували історію Ніколи Тесли у ХІХ столітті. «Перший страх це страх бути обманутим. Мені довелося спілкуватися з багатьма людьми. Процес впровадження супроводжується постійними невдачами. І лише цілеспрямована людина може досягнути результату. Тільки той. Хто не боїться помилок та невдач може досягнути своєї цілі. До цього слід додати проблему патентування.  Всі патенти в Україні у вільному доступі. Це означає, що будь-хто може прочитати та зробити теж саме, змінивши параметри та рецептуру. Тому я не планую свою розробку патентувати в Україні. А якщо говорити про Європу, то там треба свій винахід патентувати у кожній країні, що коштує недешево», – поділився своїм досвідом автор проекту «Біопак» пан Бідюк.

«Поки немає патенту розкривати суть технології неможна. Але не розкривши методу не можна отримати кошти та патент. У мене трохи інша ситуація. Патент на мою розробку належить інституту біохімії в якому працюю. Українського патенту часто є недостатньо, якщо ви плануєте виробництво у інших країнах, наприклад, у Китаї з причини здешевлення виробництва. Китайці інших патентів з інших країн не визнають», – відзначила Тетяна Яценко.

Присутніх у залі студентів цікавили питання початку наукової діяльності. Зокрема, задавалося питання щодо першого кроку в науці. Тут погляди учасників на проблему розійшлися. Якщо представники немедичних спеціальностей радили починати з університету, оскільки конференція це чудовий спосіб познайомитися зі світом зрозуміти  у якому напрямку розвиватися, то Олена Торбас, як випускник медичного навчального закладу сказала, що студентська наука – це репетиція. «Ідеї справжні з’являться згодом. Уявлення про науку зовсім різне. Воно одне, коли ви студентка і інше, коли ви приступили до роботи. Якщо у вас є ідея в студентські роки зафіксуйте її. Пройдуть роки і ви побачите чи ця ідея має право на життя. Не варто забувати про практику і починати треба з практики. Саме з практики з’являються наукові запити», – підсумувала кардіолог.

Підводячи підсумок дискусії Керівник експертної групи з питань комунікацій та стратегічного планування директорату інновацій та трансферу технологій МОН Віталій Чернюк відзначив, що країна переходить від державного фінансування до грантової  системи, яка передбачає участь у конкурсах і змаганні. «Конкурси піднімають питання чесності. Але я вірю в грантову систему, яка зробить нашу науку більш якісною», – завершив пан Чернюк.

Проректор з наукової роботи, директор інституту вищої освіти КНЕУ Лариса Антонюк на завершення сказала, що у допомогу для інноваторів існує механізм захисту авторських прав, який дозволяє патентувати винахід лише один раз, і ці патенти діють у багатьох країнах світу.

Наприкінці просвітницької зустрічі організаторами були вручені Подяки за внесок у розвиток навчально-просвітницького циклу «ВІД ІДЕЇ – ДО ДІЇ» модератору Дмитру Сімонову та доповідачам: Олені Торбас, Тетяні Яценко, Дмитру Бідюку.

Scroll Up